Після смерті на сході в АТО полтавець залишив сповнений життям творчий доробок
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
У Полтаві організували виставку місцевого художника Валерія Боняківського. Він загинув кілька місяців тому в зоні АТО, куди пішов відстоювати інтереси України добровольцем. Полтавці та гості міста можуть прийти у “Художній салон” і побачити автопортрет художника, численні пейзажі, квіти, обриси жіночої краси та деякі сюрреалістичні зображення.
Про Валерія Боняківського, який поклав життя у жовтні, захищаючи Донецький аеропорт, говорять у Полтаві, що він народився в одній руці з пензлем, а в іншій — зі зброєю. Адже за плечима полтавця – художня школа та військове училище.
У травні він пішов добровольцем на схід, бо не міг поступити інакше. Вдома залишив трьох доньок, маленького онука, матір. Цієї зими йому мало би виповнитися 45 років. З нагоди дати у Полтаві експонують кілька десятків його картин.
Голова Полтавської обласної організації Національної спілки художників України Юрій Самойленко характеризує ці полотна так:
“Без сумніву талановитий і різнобічний художник. Роботи різного плану, і це, як на мене, цікаво, що художник творить від портретів до пейзажів… Думаю, що ми втратили митця, який був у розквіті творчих сил”.
Однак, яскравість фарб, наповнену життям, порушила остання його робота, пригадує голова творчого об’єднання “Живопис” Віктор Бондарь, який 15 років працював поряд із Валерієм:
“Перед поїздкою туди він намалював невеличку таку роботу. І мене здивувало, що вона була в темних тонах така вся. Ми всі художники дивилися, і це для нас було незрозуміло… Це – очі жінки на темному фоні… Адже у нього всі роботи яскраві. Він якось так завжди оптимістично до життя ставився, в таких мажорних тонах, а тут таке…”
Мати солдата і художника Марія Боняківська говорить, що він писав добрі картини, не зважаючи на те, що до подій на сході вже знав, що таке війна. Адже навчався колись у Грозному, де тоді були бойові дії. В 19 років отримав звання лейтенанта та професію льотчика -винищувача.
Зі сходу ж телефонував та заспокоював Марію Карпівну, але материнське серце не обдуриш:
“ Мамо, та що там ти хвилюєшся, я картини пишу. Мамо, я на хліборізці… А сам із автоматом. Я чула все це — в телефоні відчувала”, – згадує Марія Боняківська.
Творчий доробок Валерія Боняківського складає щонайменше 3,5 тисячі картин. Люди, які його знали, кажуть, що він був дуже працьовитим, хоробрим, а також із підвищеним почуттям справедливості.
Заступник голови Полтавської обласної ради Володимир Микійчук подякував матері Валерія Боняківського за те, що виховала сина-героя та водночас говорив слова жалю з того, що цієї людини вже немає з-поміж нас.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
